Дроти і павутиння, Переплетене під прямим кутом Пісок як символ вічності, Як символ того, що буде, Коли нас покинуть Останні сили, Сни, Білі хмари І сірі полонилини Асфоделей, Витканих на рожевих гілках Західного сонця.
***
Зелені коти і червоні собаки Женуться один за одним Як ліхтарі світлофора, Навмисне дають фору, І наздогнати не можуть, не хочуть, Бо тоді скінчиться Гра.
Сто катів їдять мій мозок Щоденно, даремно, не чемно Так поводитись, пане Затягне в безодню Лоскоче скроню Крапля води з крана Набухла рана Вена, драма Скінчилась. Антракт!
Смагла в солярії Пам'ять. Осточортіло Спалила все зайве. Помаранчеві фарби Навколо. Патолог Анатом не знайде Навіть краси у тому Томі, де триста Сторінок кисне Трухлява душа. Погано. Стогнали, Кричали, викликали Щоб допомагали Шприці, хлороформи, Чиїсь іншопланетні форми В очах.
Ховає тепло літа
Вибухає, бо сили немає,
Втрачаєтся поступовість
Наша совість...
Танцює стокато!
(конец 2-го куплета) ну каг?
Щоденно, даремно, не чемно
Так поводитись, пане
Затягне в безодню
Лоскоче скроню
Крапля води з крана
Набухла рана
Вена, драма
Скінчилась. Антракт!
виправив!
Знайди мене мамо..
Я валяюсь на дивані
З колою в руці
У ванній мене втопили
Бо душу втруїли
Інтелект мій з'їли -
Смачного!
Пам'ять. Осточортіло
Спалила все зайве.
Помаранчеві фарби
Навколо. Патолог
Анатом не знайде
Навіть краси у тому
Томі, де триста
Сторінок кисне
Трухлява душа.
Погано. Стогнали,
Кричали, викликали
Щоб допомагали
Шприці, хлороформи,
Чиїсь іншопланетні форми
В очах.
Колись було.
Хочу додому,
Втопити у маленькому горнятку втому
В тому, що малими ми пили молоко))