23:38

not all those who wander are lost
Щось біле
У твоєї кави запах моєї осені,
Твої очі дивляться на мене спітнілими вікнами.
Хотіла втопитися - достатньо доросла?
Тільки б за (те) дзеркалля впустили.

Там висить примітка - до вісімнадцяти,
Чи тоді себе буде не сумно
вбити?
Не бийся у вікна, мій жовтогарячий,
По різні боки бетону важко не схибити.

У тебе була неповторність
І розідрана на шматки правда.
Я любила твої вірші. Досить!
Ця любов тхне серіалами.

Завтра отримую патент на твою каву і мою осінь.
Роз'їдемось по різні боки - тепер вже - екватора.
Була б сильнішою - то вже назовсім.
А так... не нагадуй. Не нагадуй. Не нагадуй!

@музыка: Flёur

@настроение: ыыы...

@темы: рифмоплетство

Комментарии
14.10.2009 в 23:46

as all my wastelands flower and all my thickets grow
Хорошо.))) Что-то конкретное послужило вдохновением?
14.10.2009 в 23:48

not all those who wander are lost
чужие вирши, Флер и осень))) :shy2:ня) та бред)
15.10.2009 в 00:59

Все те же сосиски в моих руках.
15.10.2009 в 20:28

not all those who wander are lost
:susp:че?
15.10.2009 в 22:30

Не обращай внимания. Я вчера был немного не в себе. Седня читаю собственные коментарии и поражаюсь...
15.10.2009 в 23:25

not all those who wander are lost
а) бывает))))

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии