not all those who wander are lost
Про те, як ховали мрію

Сьогодні настав новий ранок.
А небо зосталось вгорі,
Не впало, не вимило рани
Розпеченої землі.

Сьогодні виносили мрію
Ногами вперед, як мерця.
Сліпими дірками будинок
Дивився: чи ця, чи не ця?

Сьогодні я вже не сміюся,
Лише розтягаю скажено
Сухі білі губи. Молюся.
Хоча при народі не чемно.

І знову вдягаю маску
Сьогодні я зникну з мапи.
І трусяться руки в пропасниці
Немов у старої шкапи.


@музыка: тихо

@настроение: таГ-себе

@темы: рифмоплетство