Когда я ехала в Венгрию, я почти ничего от нее не ждала. Знала немного про Будапешт и историю из той-самой-оранжевой-книги-про Австро-Венгерскую империю. Буда рождена осенью... Да и вся Венгрия ею рождена, - добавляют авторы. Запах фиалок в Пеште. Ну и то, что венгры, как никто другой, умеют веселиться и хоронить.
Но влюбляться начала уже с пункта "Обмен валют". У них на купюрах Дракулы! *_* То есть, не сам, конечно, Сиятельство Влад ІІІ, но эти и шапки и перья... Да и Ракоци трансильванец, так что ничего удивительного!
Ліси й полонини. Ще - купки сіна посеред зелених полів, ніби казкові житла величезних польових мишей. Я знаю, що вони живуть у норах, але тим не менш. Поля розбиті на квадрати як клаптикова ковдра. Величезна ковдра, що нею вкривається гора. Хоча нащо їй - вона ж і так пухнаста? Клаптики від смарагдового до жовтувато-сірого. Бувають зелені, схожі на салат-латук або англійський газон.
Тітонька поруч - така говірлива, що ліпше б вона спала.
Нас зваблюють угорськими монетами - кажуть, їх усі з собою беруть на сувеніри. Щодо мене, якщо й на інших їхніх грошах такі Дракули - я беру все!
Взагалі дуже багато поважних тіточок, як на мене. Мажорна тура - жодного хіпаблуда. Тітоньки весь час фарбуються і кажуть щось зневажливо-"гі-гі" про Габсбургів і Моцарта. Добре, хоч зі мною розмовляти не намагаються. Зображати Сумну Рибу Сонце в мене зараз виходить краще, ніж будь-коли. Знаю одного хлопчика , який часто хтів зробитись невидимим у компанії поважних дядечок. Дуже розумію його зараз. До Чопа 20 км! До речі, забула сказати: нам видали маленькі словники (на сторінку А4) українсько-угорські. У их багато подовжених голосних. Коливаюсь: чи подовжувати (а-а), чи підкреслювати (а! а!). Має бути смішно. Але там є фраза-запитання "як пройти до Площі Героїв?" Тільки мені здається дивним, як після цього запитання я буду намагатись сказати по-угорськи, що не розмовляю угорською. Do you speak English видається набагато простішим шляхом. Але хто ними ходить?!
to be continued