- Після того, як
надприродне заперечено,
неприродне лишилося нашою єдиною втіхою, - сказав поет. - Про щастя, тобто цілковите задоволення, не можна говорити без огиди. Це найтваринніша з людських ілюзій, саме тому, що вона найприродніша.
Так пише Підмогильний, і хто скаже, що це - 1920-ті, а не 2010-ті?
читать дальше"Я тільки хочу, щоб ви зрозуміли, що людина є reductio ad absurdum (доведена до абсурду) природи. В нас природа сама себе нищить. В нас докінчується одна з галузей земної еволюції, і ніхто після нас не прийде, ніякі надлюди..."
і особливо це:
"Всі ми дрібнобуржуазні, бо мусимо померти. Дайте вічного життя, і ми станемо нові, величні, повноцінні. А поки смертні, ми смішні й нікчемні".