На що ви схожі, пташечки безкрилі?
А під ногами килимок зелений,
Червоних маків скрізь яскраві жмені.
Співай, сопілко, доки маєш сили!
Кохай, серденько, доки ми ще живі!
Святкуй, весняна поро кольорова!
Бо кожна мить - це скарб, не завернеш нічого...
Лише тобі присвячую свої вірші, Україно. Дозволь мені бути твоєю сопілкою!
