23:41 

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Катерина Бабкіна

Написати би їй про останні згірклі сніги,
про міста, що рожевими на світанку встають з туману,
і про довгі потужні ріки, що береги
їхні ніколи більше єдиним цілим не стануть;
про дерева, про безкінечні сизі стрічки доріг,
про дощі, яких розверзаються понад хмарами повні чаші,
про голоса янголів і окремих святих,
котрі чути в голубиному шелесті на піддашші;
про те, як крила складають птахи чорні, ніби зола,
і визбирують у торішній траві горіхи й інші трофеї,
і про довгу, таку довгу зиму, котра нарешті пішла -
не дочекавшись її, не зачекавши на неї.
Про спустошені землі, про зела, що сходять на передових –
зела котрі поки ніхто не взмозі скосити,
і спустошені душі, котрі залишились по тих,
хто хотів, та поки не зміг тих земель захистити.
Але точного слова для цього всього не проросло,
ніякого видиху довгого на письмі, тож він просто до неї пише:
Повертайся, хоча, зрештою, без тебе все тут практично так, як було,
навіть тепліше.

@темы: вірш дня, улюблене, центр української культури

23:33 

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Борис Херсонский

Слабак примыкает к тому, кто покажет силу.
Местность болотиста. Нужно идти по настилу.
Не нужно слушать,о чем над тобою кричат вороны.
Было бы цело оружие, и в запасе патроны.
Успокойся, брат, никто не придет на твою могилу.
Никто не отличит нападение от обороны.

Слишком долго длится. По миллиметру, по капле.
Вроде еще не зима, а руки озябли.
Никто не отличит победу от пораженья.
Удовольствие это - снятие напряженья.
Раньше было лучше - скакали кони, звенели сабли,
сияли вершины, на них стояли свершенья.

Кто продирается сквозь бурелом, трещат ветки и сучья.
Рабу всегда - поделом. У власти - повадка сучья.
Детки играли в войну. Не наигрались доныне.
Волки воют в лесу. Глас вопиет в пустыне.
Это такая музыка - слышишь ритм и созвучья.
Это такая святыня. Не прикасайся к святыне.

Часы войны отстают, или просто время иное?
Камень упал на дно, а оно - двойное.
Ложь это маска защиты - не хуже противогаза.
Только саперы умирают с первого раза.
Бедное сердце мое, хрупкое, потайное.
Даже слова раскаяния звучат, как слова приказа.

@темы: Стихи

00:14 

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Григорій Чубай

Чоловік
замислений стоїть на сходах чоловік
і спостерігає як обіймаються в небі
дві помаранчеві хмари
потім він починає лаштуватися в
дорогу і лаштуючись прозорішає
дві помаранчеві хмари розминаються
в небі за годину як чужі і
незнайомі
а вже зовсім прозорий чоловік раптом
пригадує що в нього немає ніякої
дороги

@темы: центр української культури, улюблене, вірш дня

23:31 

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Богдан Куценко

серое небо
в доме прохладно
погас камин
холод стекает в окно
а потом в постель
ты убегаешь из дома пока темно
не возвращаясь
к выпуску новостей
чтоб наперед погоду и шаткий курс
перечитать вполглаза
в конце строки
спички в кармане
ответный сигнал маяку
губы
остывший след поцелуя
у фонарей
мотыльки

@темы: Стихи

23:48 

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Юр Іздрик

змиритись з зимою як з віком чи з тілом
набрати контрастності і білизни
лишитися з тими що не відлетіли –
лишитися з ними..
лишитися в них..
тримати в заначці вогонь і приправи
пухові перини і грубі светри
мов скнара дивитись на чай і на каву
і дозу на двох
ділити на три
зима – затяжна катаракта на вікнах
зима – летаргія нейронних мереж
та тіло під снігом живе непомітно
і сніг оживає
і дихає теж
і білим по білому пишуться вірші
і чорним по білому креслиться шлях –
це все що по собі ми лишимо іншим
в промерзлих наскрізь понятійних полях

@темы: центр української культури, улюблене, вірш дня

10:54 

lock Доступ к записи ограничен

Avallen
Слово — плод
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

03:38 

Доступ к записи ограничен

#волчок
рыцарь розы и разводного ключа
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

00:03 

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Мне нестерпимо хочется есть, пить, спать и разговаривать о литературе, т. е. ничего не делать и чувствовать себя порядочным человеком

(c) А.П.Чехов

@темы: Цитаты

23:58 

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Сергій Жадан

Осені ще немає,
але він її розпізнає
за нитками туману в серпневій ріці.
На світанку, напружуючи кругле око своє,
він бачить сонце, схоже на мед в молоці.

І думає: час залишати басейн цієї ріки
й вибиратися з насиджених очеретів
на Південь, де тьмяніють сухі часники,
і пахне зібраною пшеницею від портів.

Ще кілька ночей на плесах, кілька днів,
і рушати на Південь за вигинами русла,
за спинами неповоротких линів,
за річкою, якою б довгою вона не була.

Зранку він упізнає вітряний потік,
ловить його своїм качиним крилом,
і повітря несе його над найріднішою з рік,
над чужим обійстям, над чиїмось житлом.

І внизу під ним лежать степові міста,
і мости під ним поєднують пустоту,
і йому так щемко, що коли в нього й була мета,
він уже встиг забути свою мету.

Внизу під ним лежать станції та хутори,
до нього підіймають голови пастухи,
і дух стиглих полів здіймається догори,
щоби ним дихали перелітні птахи.

І вгорі над ним росте південний циклон,
і шум дощу йому видається заголосним.
І по ліве його крило виокремлюється кордон,
і теж тягнеться на Південь, слідом за ним.

Він знає, що повернеться сюди аж навесні,
а до весни тут буде лежати сніг,
знає, що морози будуть люті, а дощі – рясні,
і що вже тепер слід думати про нічліг,

знає, що не він обирав собі цей маршрут,
вздовж якого палять багаття на берегах,
і найбільше йому б хотілось лишитись на зиму тут,
в цих зазимках, в цих сутінках і снігах,

при цій ріці, де незабаром стане зима,
в цій країні, якій не вистачає тепла,
яка не може зігріти себе сама,
в якої на повіках лежить ранкова імла.

Але знає, що коли залишиться біля цієї води,
навряд чи добуде тут до наступних жнив,
скоріше за все не переживе холоди,
і вб’є його саме те, що він найбільше любив.

Вб’є повітря своїм грудневим свинцем,
вб’є землі вистуджена мерзлота,
і тепер ось перед його пташиним лицем
стоїть його дорога,
себто, його мета.

І тому, що він мусить летіти звідсіль,
тому, що він любить усе, що лишає тут,
він тримається за свій простір з останніх сил,
і з останніх сил тримається за свій маршрут.

Тримається серцем за повітря густе,
осіннє повітря щедрот і повітря втрат.

Серця його і вистачає саме на те,
Щоби любити.
Себто, щоби вернутись назад.

@темы: вірш дня, улюблене, центр української культури

10:48 

lock Доступ к записи ограничен

Avallen
Слово — плод
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

23:34 

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Юр Іздрик

вгору простягаючи долоні
пісню я нанизую на пісню
так кружляє дервіш-кататонік
уявляючи себе земною віссю
я вінків сонетів не сплітаю
в цім намисті – камінці і мушлі
мушлі й камінці – усе що маю
навіть шліфувати їх не мушу
а прийде вода велика знову
і усе на дно поверне чесно
колообіг давньої любові
обіцяє всім що всі воскреснуть
і пірнуть в едем глибоководний
всі напівпрозорі риби-душі
віднайду тебе у цій безодні
за намистом з камінців і мушель

@темы: вірш дня, улюблене, центр української культури

23:02 

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Юр Іздрик

знаєш
все що було – це лише магнетизм залишковий
все що буде – це тільки питання інерції
нам про це не казали нічого ні в яких школах
або ж ми прогуляли якісь потаємні лекції
хоч насправді ні шкіл і ні лекцій жодних не було
тільки думки розгін і димок перегрітих рецепторів
це механіка тіл про яку ми успішно забули
і жевріння нейронів у богом забутому секторі
стоїмо на краю бо крім краю нічого немає
ти послухай: ну просто нічого нічого нічого
це не ми вибираємо – пам’ять у нас відбирає
кожен шанс самостійно обрати якусь дорогу
стоїмо біжимо летимо – і усе це на місці
а місця собі мостяться місяться ліпляться в зграї..
забуваю про них ненавмисно а може й навмисно
я люблю тебе тут і тепер
і це все що я нібито
знаю

@темы: улюблене, вірш дня, центр української культури

23:56 

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Борис Херсонский

Радостные картинки на резных расписных крестах.
Румынское сельское кладбище над рекой.
Два кучерявых облачка. В прибрежных кустах
молодежь зачинает новых вместо выбывших на покой.

Чистые детские краски - зелень и бирюза,
много белого, алого, пестрым картинкам под стать
стелется мир. С трудом продираешь глаза,
а солнце уже высоко - рукой до него не достать.

Белые овцы, что облака, написаны под трафарет.
На каждом дереве веток пять и листьев не более ста.
Два черных глаза, красные щеки - это портрет
на дереве на стекле, было жаль холста.

Волнистая линия - контур окрестных гор.
Сад за забором, красные яблоки, коричневые стволы.

Ночью почившие предки приходят на каждый двор:
ставят шатры, накрывают свадебные столы.

@темы: Стихи

18:43 

Доступ к записи ограничен

#волчок
рыцарь розы и разводного ключа
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

23:22 

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Богдан Куценко

Начиная с тысячи сообщений
вытирая буквы и фото тоже
упразднив благодарность и равно мщение
становись ни на что вокруг не похожим
укрывая лицо от любого взгляда
забывая домов номера фасады
улыбаясь отсутствию отражений
отучившись от хочется и от надо
прекрати реагировать на движенье

посмотри на море что след стирает
без вопроса господи неужели
проходя по берегу как по краю
за которым время зовут прошедшим
отыскав достаточно сумасшедших
на две жизни вперед где и на три хватит
ни за что не вцепишься мертвым хватом
ни к чему не призван нигде не нужен

и когда волна огибая мели
подберется ближе намочит ноги
и простую мысль что на самом деле
люди врут иначе они не могут
напоет прибой чередой шипящих
уходи за ветром ни слова кроме
ничего ни в прошлом ни в настоящем
никого не видно на синем фоне

@темы: Стихи

17:29 

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Фотограф Thibaud Poirier
Библиотеки Европы


www.thibaudpoirier.com/libraries


@темы: Ссылки, Фото

12:06 

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Юр Іздрик

ми з тобою – країна ніколи й ніким не визнана
материк безіменний і матриця матріархату
з рук і ніг із волосся і пальців сплели вітчизну ми
і тепер так безтямно вчимося її кохати
а вона як зазвичай примхлива тривожна й відчужена
а вона як буває цілком іще дика й незвідана
і нема тут коліс – лиш монети тотемне кружало
й темні джунглі – твоє символічне придане
а моя дівизна – голі камені на узбережжі
а твоя лівизна – у кристалах кварцу і соди
в нас нема ще кордонів і досить умовні межі
ми ще точно не знаєм чи нам чогось справді шкода
ми вчимося любити сади своїх тіл достиглих
ми вчимося сплітати ріки пустелі гори
ми вчимось впізнавати кожен ландшафтний вигин
ми говоримо мовами якими ніхто не говорить
ця країна ніколи не буде названа
ця країна ніколи не буде визнана
але землі свої ні за що не віддасть вона
і нікому чужому ніколи не стане вітчизною

@темы: вірш дня, центр української культури

00:04 

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Юр Іздрик

померти у серпні
пройти крізь серпанок
без допусків свідчень і схем
покинути вісім веселих коханок
і пару прикольних тем
лишити прочинені вікна-двері
і вилетіти в трубу
ні праху ні пір'я –
лиш пензлі і пера
і трав перетертих дух
терпкий виноград ще від липня прив'ялий
цукати цикута мускат
анамнез вогнів провінційних вокзалів
й енцикліки вірних цикад
піднятися димом
над домом незримо
триматися хмар і птахів
летіти крізь зливи
вписатися криво
курсивом в небесний архів
і – зникнути зовсім
безслідно безславно
без заповітів і тез
ну жив собі й жив
віддавна донедавна
а потім узяв і – щез
пропасти у серпні
ворожкам на подив
і тінню упасти ниць
у спадок зоставивши тільки подих
в узгір'ях твоїх ключиць

@темы: Центр української культури, вірш дня

00:11 

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Час від часу покидати потік повсякденних справ та обов'язків, роблячи те, що хочеш, а не те, що мусиш. Або ж і взагалі нічого не роблячи, тільки переживаючи одне з найбільших див на світі: те, що ти є.

Кость Москалець. Людина на крижині.

@темы: Цитаты

09:02 

lock Доступ к записи ограничен

Avallen
Слово — плод
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

Планета:)

главная